Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Головкіна В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Головкіна В. Перспективи застосування в процесі фізичної підготовки плавців 11 12 років інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу [Електронний ресурс] / В. Головкіна // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2016. - Вип. 20. - С. 454-459. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2016_20_92
| 2. |
Сальникова С. Динаміка функціональної підготовленості жінок 30-36 років за показниками зовнішнього дихання у процесі застосування занять аквафітнесом і методики ендогенно-гіпоксичного дихання [Електронний ресурс] / С. Сальникова, Ю. Фурман, В. Головкіна // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2014. - Вип. 18(1). - С. 253-260. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2014_18(1)__49
| 3. |
Головкіна В. Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на функцію зовнішнього дихання дівчат 11–12 років [Електронний ресурс] / В. Головкіна, Ю. Фурман // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2019. - № 2. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2019_2_17 Мета дослідження - встановити комплексний вплив тренувальних занять, у яких використано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат-плавчинь 11 - 12 років. У дослідженні брали участь 64 спортсменки віком 11 - 12 років, спортивний стаж яких - 2 - 3 роки. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження (через 8,16 і 24 тижні) вивчено працездатність у зонах анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечень, а також у зоні аеробного енергозабезпечення. Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму. Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11 - 12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 та показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15,00 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими програмами. Установлено, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування за допомогою апарату "Ендогенік-01" сприяють покращенню показників працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення, працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення й потужності анаеробної алактатної системи дівчат 11 - 12 років. Висновки: доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування. Доцільність такого поєднання доведено зростанням показників працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення.Складовою частиною підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. Надано результати дослідження об'ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11 - 12 років. Мета роботи - науково обгрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11 - 12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Обстежено 62 спортсменки віком 11 - 12 років, спортивний яких становив 2 - 3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу "CARDIO SPIRO" протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об'ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об'єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об'єму дихання вдиху й видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки: для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11 - 12 років на етапі початкової базової підготовки рекомендовано комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.
| 4. |
Головкіна В. Динаміка показників аеробної та анаеробної продуктивності організму плавців 11–12 років під впливом тренувальних занять із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування [Електронний ресурс] / В. Головкіна, С. Сальникова // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. - 2017. - Вип. 25-26. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpnu_fiz_kult_2017_25-26_15
| 5. |
Головкіна В. Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на функцію зовнішнього дихання плавців 11–12 років [Електронний ресурс] / В. Головкіна, Ю. Фурман // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. - 2018. - Вип. 30. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpnu_fiz_kult_2018_30_5 Мета дослідження - встановити комплексний вплив тренувальних занять, у яких використано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат-плавчинь 11 - 12 років. У дослідженні брали участь 64 спортсменки віком 11 - 12 років, спортивний стаж яких - 2 - 3 роки. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження (через 8,16 і 24 тижні) вивчено працездатність у зонах анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечень, а також у зоні аеробного енергозабезпечення. Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму. Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11 - 12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 та показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15,00 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими програмами. Установлено, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування за допомогою апарату "Ендогенік-01" сприяють покращенню показників працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення, працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення й потужності анаеробної алактатної системи дівчат 11 - 12 років. Висновки: доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування. Доцільність такого поєднання доведено зростанням показників працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення.Складовою частиною підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. Надано результати дослідження об'ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11 - 12 років. Мета роботи - науково обгрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11 - 12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Обстежено 62 спортсменки віком 11 - 12 років, спортивний яких становив 2 - 3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу "CARDIO SPIRO" протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об'ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об'єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об'єму дихання вдиху й видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки: для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11 - 12 років на етапі початкової базової підготовки рекомендовано комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.
| 6. |
Головкіна В. Перспективи застосування аквафітнесу і методики ендогенно-гіпоксичного дихання в системній підготовці плавців 11-12 років [Електронний ресурс] / В. Головкіна, Ю. Фурман // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2015. - Вип. 19(2). - С. 84-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2015_19(2)__15
| 7. |
Фурман Ю. Вплив елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на динаміку відновлення функції серцево-судинної системи плавчинь [Електронний ресурс] / Ю. Фурман, В. Головкіна, С. Сальникова, О. Брезденюк // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2021. - № 3. - С. 117-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2021_3_19 Зростання результатів з усіх видів спорту зумовлене підвищенням ефективності навчально-тренувальних занять за рахунок упровадження в системній підготовці спортсменів новітніх технологій. Оздоровча дія фізичних вправ у воді пов'язана з високою енергетичною вартістю роботи, гравітаційним розвантаженням тіла, позитивним впливом на функцію серцево-судинної та дихальної систем, наявністю стійкого ефекту загартовування. Вдосконалення майстерності плавців повинно відбуватися шляхом комплексного застосування додаткових засобів з урахуванням вікових і функціональних можливостей спортсменів. Досліджено вплив занять із плавання з застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на динаміку відновлення частоти серцевих скорочень (ЧСС) після дозованих фізичних навантажень циклічного характеру дівчат-плавчинь 11 - 12 років. Мета дослідження - визначення динаміки відновлення ЧСС після дозованих фізичних навантажень шляхом застосування в навчально-тренувальному процесі (НТП) плавчинь 11 - 12 років елементів аквафітнесу та методики інтервального гіпоксичного дихання (ІГД). Методи дослідження - педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; фізіологічні методи; методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 62 спортсменки жіночої статі віком 11 - 12 років, спортивний стаж яких становив 2 - 3 роки. Протягом 24 тиж. на різних етапах дослідження вивчали динаміку відновлення ЧСС після дозованих фізичних навантажень в осіб, які застосовували в НТП елементи аквафітнесу й методику ІГД. Установлено, що застосування елементів аквафітнесу та методики ІГД із спортсменками основної групи прискорює відновлення показників ЧСС після навантажень циклічного характеру. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з плавчинями 11 - 12 років, що підтверджено прискоренням відновлення показників ЧСС після дозованих циклічних навантажень.
| 8. |
Головкіна В. В. Розвиток загальної фізичної підготовленості плавців 11-12 років засобами плавання із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування [Електронний ресурс] / В. В. Головкіна, Ю. М. Фурман // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2019. - Вип. 7. - С. 154-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2019_7_26
| 9. |
Головкіна В. Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на фізичну підготовленість дівчат 11–12 років [Електронний ресурс] / В. Головкіна // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2018. - № 3. - С. 41-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2018_3_8 Мета дослідження - встановити комплексний вплив тренувальних занять, у яких використано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат-плавчинь 11 - 12 років. У дослідженні брали участь 64 спортсменки віком 11 - 12 років, спортивний стаж яких - 2 - 3 роки. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження (через 8,16 і 24 тижні) вивчено працездатність у зонах анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечень, а також у зоні аеробного енергозабезпечення. Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму. Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11 - 12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 та показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15,00 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими програмами. Установлено, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування за допомогою апарату "Ендогенік-01" сприяють покращенню показників працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення, працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення й потужності анаеробної алактатної системи дівчат 11 - 12 років. Висновки: доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування. Доцільність такого поєднання доведено зростанням показників працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення.Складовою частиною підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. Надано результати дослідження об'ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11 - 12 років. Мета роботи - науково обгрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11 - 12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Обстежено 62 спортсменки віком 11 - 12 років, спортивний яких становив 2 - 3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу "CARDIO SPIRO" протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об'ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об'єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об'єму дихання вдиху й видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки: для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11 - 12 років на етапі початкової базової підготовки рекомендовано комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.
|
|
|